Зараз знову стала більше спілкуватися з жінками, переважно з тими, хто перебуває у стосунках, але не тільки. І бачу, наскільки багато спільних запитань зараз у нас, як ми проходимо схожі етапи, відчуваємо подібні емоції та постаємо перед своїми непростими виборами. Я захоплююся жінками в їхній щирості та силі, у тому, що вони вже не хочуть застосовувати кострубаті й спотворені схеми взаємозв’язків із собою, із партнером, зі світом, як готові міняти їх на адекватніші та красивіші.
І бачу, як непросто це зробити. А саме:
-
Коли відмова від старого не є очевидним кроком у нове, а є кроком у невідомість. Особливо коли це стосується ресурсів, якими забезпечували старі шаблони. Втрата відчуття безпеки, відчуття окремішності, невпевненості, незнання, як ухвалити правильні рішення і на що тепер спиратися.
-
Коли доводиться визнати, що не знаєш. Ну от реально не знаєш. Що перебрала в голові всі можливі варіанти й не знайшла того, який про життя, любов, натхнення, довіру, гармонію. І що поки не знаєш, чи вийде створити той самий новий варіант. Свій, особистий, індивідуальний (яким потім, до речі, зможеш поділитися з жінками, принести це внеском в увесь наш жіночий колектив, але це вже спойлери).
-
Коли виникають сумніви у власній адекватності, коли втрачається довіра до власних почуттів і думок. Особливо коли зворотний зв’язок від близьких не допомагає вибудувати нові опори, а є ще більшим землетрусом, здатним вибити ледве тримаючіся старі.
-
Коли нас не бачать у цьому процесі оновлення (і не стільки тому, що не хочуть, як ми іноді думаємо), або помічають і акцентують увагу лише на певних його етапах. І навіть якщо хочуть підтримати, то в цьому процесі руйнування старих схем, невизначеності, турбулентності та сумнівів не знають, що саме треба в цьому всьому хаосі підтримувати 🤪
Я можу перелічувати ще. У когось, можливо, це відбувається плавніше, спокійніше. Хтось із нас уже пройшов великий Шлях і здобув свої внутрішні опори, свою самовизначеність у житті. Такі жінки здатні більше залишатися в глибинному спокої навіть за різких перебудов та змін (і чудово, коли вони є маяками, орієнтирами, що сприяють руху решти). Когось же розмотує до станів, які були багато років тому і порядком навіть забулися.
До чого я це все. Усе гаразд, цей процес триває у багатьох (і в принципі йшов завжди, але все ж інакше). І з мого досвіду — зараз дуже актуальне почуття приналежності до жіночого, почуття сестринства, солідарності та розуміння, що багато в чому ми рухаємося разом. І коли одна з нас проходить щось по-новому, вона робить дуже цінний внесок у загальне. Ми можемо дуже підтримати одна одну на цьому шляху, просто визнаючи одна за одною право проходити ці процеси по-своєму, ділячись своїми відкриттями, підтримуючи в хвилини сумнівів. Просто спілкуючись, залишаючись відкритими до контакту з тими жінками, яких ми обираємо, які становлять наше близьке оточення, яких ми любимо і яким хочемо добра та розвитку.
Дякую своїм близьким жінкам за те поле любові та довіри, яке продовжує створюватися. Внесок кожної цінний ❤️
2023-2024 роки
