Існує така умовно виділена область людських взаємодій, яку можна назвати відносинами між чоловіком і жінкою. Незважаючи на те, що це все ще залишається відносинами однієї комплексної істоти з іншою комплексною, багатоскладовою і багаторівневою істотою, там все ж є більше ототожнення саме з гендерними позиціями.
І коли чоловік і жінка вступають в такі ось умовно обмежені певним контекстом відносини, зазвичай до цього «підтягується» безліч уявлень кожного учасника про те, що ж це таке і як працює. Тому що тут вже не просто я і ти бачимо, відчуваємо один одного, тягнемося один до одного, хочемо близькості і спільності в чомусь. Тут вже ми робимо це не як цілий я і цілий ти (з усіма частинами, контекстами, складовими, комплексно, так би мовити), а робимо я як Жінка і ти як Чоловік.
Але якщо говорити чесно, виходячи з реальності, а не уявлень, чи можливо це? Чи можливо постійно звужувати себе і іншого до одного контексту? А що буде, якщо не намагатися вибудовувати відносини чоловіка і жінки, а спробувати щиро, близько і трепетно вибудувати відносини між мною і тобою? Між двома істотами, у кожної з яких є своя особистість, свої особливості, своє тіло, своя історія, свої завдання і прагнення. І, звичайно ж, з урахуванням того, що один з нас має жіноче тіло і психіку зі своїми особливостями, а хтось має чоловіче тіло і психіку з їх особливостями.
Що буде, якщо ми перестанемо боятися бачити один одного більш комплексно, розширюючи при цьому контекст відносин з виділеної області «відносини між чоловіком і жінкою» до більш повного «відносини між мною і тобою»?
А що, якщо в цьому ми ще й зможемо допомогти один одному зцілити все те, що накопичилося за всю історію людства у виділеній області «відносини між жінкою і чоловіком»? А що, якщо ми допоможемо один одному очистити, усунути, розчинити, прибрати ті помилкові уявлення, які накопичилися за всю історію щодо Чоловіків, Жінок і всіх відносин між ними. Між нами.